mahtalcar

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » mahtalcar » Языкознание и древнейшая история » Гуцуляк о названии гуцулов


Гуцуляк о названии гуцулов

Сообщений 1 страница 5 из 5

1

Название «гуцулы» происходит от сарматского «гыццыл» — «малый, младший», и зафиксировано письменными источниками как “гыццыл чизг/языг” — название части языгов – сарматского племени Прикарпатья и Галиции первых веков н. э., которые остались вместе с готами-грейтунгами (“малыми готами”, по Иордану) и гепидами в Галиции и не приняли участие в походе сармат-алан в Европу. В VI—VIII вв. языго-готы вошли в раннеславянское государственное образование, известное как “белые хорваты”, но после отхода большинства славян этого союза на юг, на Балканы, языго-готы вошли в симбиоз с соседними пастушескими валашскими племенами. (см. Гуцуляк О.Б. Этногенетический обряд «Священной весны»: скифы, сарматы, готы, нарты, гуцулы (мифо-эпические параллели) // Гуманитарные научные исследования. 2014. № 11 [Электронный ресурс]. URL: http://human.snauka.ru/2014/11/8154).

0

2

Надо проверить. Мне кажется, что враньё.

0

3

Ну конечно.

Етимологія етноніма «гуцули» досі не з'ясована. Висунуто кілька версій, які можна поділити на 6 груп:

Гіпотеза тюркського походження
Одна група істориків (К. Мілевський, Л. Голембйовський, Ю. Коженьовський, І. Вагилевич, Ю. Федькович, А. Моргенбессер, В. Поль), етнографів, лінгвістів доводила тюркське, половецьке, печенізьке походження назви. Фольклорист і етнограф О. Кольберг стверджував, що це залишки різних кочових орд. Федькович пов'язував етнонім з тюркськими словами узи, уци[2].

Походження від антропоніма
С. Витвицький пов'язував назву «гуцул» з ім'ям Гецтели — брата князя Великої Моравії Ростислава або виводив її від горулів-гунів. Львівський лінгвіст М. Худаш вказує на заплутаність різних теорій походження слова і пропонує походження гуцулів від людини на ім'я «Гуцул». Він каже: Гуцули могли свою назву успадкувати від якогось, писемно не засвідченого відгалуження слов'янського населення. Як не дивно, але науковці досі не звертають уваги на те, що Гуцул як прізвище чи прізвисько, чи ім'я згадується у підтверджувальній грамоті молдовського воєводи Штефана за 14 ст. На території Гуцульщини не виявлено жодних даних про поселення з передісторичних часів, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, тому конкретно твердити про появу в ці періоди самої назви гуцул немає підстав. Як свідчать історичні дані, основний процес заселення Гуцульщини припадає на XIV—XVII ст. Уважний перегляд актового матеріалу переконує, що назви гуцул, Гуцульщина ще тоді не існували, або не були у широкому вжитку. Тільки з середини XVIII ст. в історичних документах зустрічаємо прізвища Гуцул, Гуцуляк, і лише на початку XIX ст. в письмових документах вже явно йдеться про гуцулів — жителів Східних Карпат.

Гіпотеза романського походження
Я.Головацький, М. Казанович, Є. Калужнянський, I. Огоновський, I. Крип'якевич, В. Гнатюк дотримувалися думки, що назва «гуцули» походить від рум. hoț-ul — «розбійник», «опришок»[2].

Гіпотеза кавказького походження
Український лінгвіст В. Чапленко, який у своїй статті «Походження назви гуцул», опублікованій у 1-му томі «Історії Гуцульщини» (Чикаго, 1975), претензійно заявляв, що етнонім схожий на осетинські слова гуцул та гилець, і далі, посилаючись на свою адигейську теорію, він переконує, що назва «гуцул» споріднена із словом гудзик, куций тощо. Зрештою В. Чапленко робить висновок, що ці назви «дуже давнього походження»[джерело?].

Гіпотеза германського походження
Макс Фасмер приводить міркування Яна Розвадовського про те, що слово потрапило до української через румунську мову і походить з гот. guta — «гот»[2].

Гіпотеза слов'янського походження
Ономаст Олексій Стрижак та вчений мовознавець Броніслав Кобилянський стверджували, що самоназва гуцулів походить від старовинного племені уличів: уличі > *улучі > *улуці > *уцули (метатеза) > гуцули (протеза)[1]. Від праслов'янського топоніма *Ǫgъlъ (який тюрки засвоїли один раз за звучанням як «Інгул», а також дослівно переклали як «Єрель») отримала назву східнослов'янська людність, що замешкувала цю землю — *ǫgъliči > *угличі > уличі. Згодом «уличі», невеликою часткою разом з тиверцями переселилися на Волгу (сучасні російські міста Углич, Твер), в основі своїй мігрували (рятувалися від кочових імперій і від полянського панування) на захід вздовж Чорного моря аж до Дунаю, осівши біля моря між Дунаєм та Дністром (про це пише літописець Нестор). Свою нову землю вони теж назвали Угол, про що можна здогадуватися з турецької назви цієї землі Буджак, що означає «вугол» (куток). Самі ж нащадки уличів, витіснені турками, рушили на північний захід, прийшли аж у Карпати й стали гуцулами[1].

Окрім того, припускають, що «гуцул» могло бути утворене і від слов'янського кочувати (*кочул > *гочул > *гоцул > гуцул)[2] або гуцати («підстрибувати», «підскакувати»)[2][3].

На думку краєзнавця й дослідника Гуцульщини Миколи Савчука з Коломиї назва гуцул могла означати якийсь рід чи плем'я старих хорватів, які заселяли великі терени у докняжу добу. Коли в 10 ст. хорвати покинули Галичину під тиском інших руських племен і перебралися на Балкани, то залишилася пам'ять-назва про них, яку нав'язали новим племенам. Тому гуцули ображалися, якщо їх називали гуцулами, бо вони не були гуцулами, а лише успадкували чиюсь назву. Гуцули казали про себе, що вони «ирщені», себто охрещені, а не язичники, яких очевидно переслідували або недолюблювали. Так само предки нинішніх горян називали себе руськими. Щойно у 21 столітті горяни змирилися з тим, що вони гуцули — і тепер ця назва поширилася на інші, навіть перехідні терени, аж до річки Пруту. Наприклад, з'явився термін Коломийська Гуцульщина.

Цікаво, що у мові басків є слово hucul, яке перекладається як «людина, яка живе у печері».

Новоприбулим в село чи місто давали прізвища за місцем походження або за фахом чи ремеслом, яким новоселець чи його предки займалися, отже, і вихідцям з Гуцульщини в суміжних з нею селах давали прізвища Гуцул, Гуцуляк.

0

4

На самом деле славянская гипотеза наиболее вероятна. Но характерно, что до советского времени "гуцулы" не было их самоназванием. Так их звали соседи. А сами себя они считали и называли русскими.

0

5

В феврале 1940 г. в журнале СС «Меншенайнзац», посвященном вопросам рас и «чистоты крови», вышла статья Генриха Гиммлера «О возврате немецкой крови немецкому народу». В ней Гиммлер апеллировал в истории Карпат и заявлял: «Горалы, лемки и гуцулы, германское происхождение которых, по крайней мере, их пропитывание германцами, не вызывает сомнений, должны быть со временем онемечены». Объявлялось необходимым обучение представителей этих народностей немецкому языку и обычаям. Гуцульских мужчин позднее агитировали вступать в ряды немецких Вооруженных сил, а добровольцев с удовольствием принимали.

0


Вы здесь » mahtalcar » Языкознание и древнейшая история » Гуцуляк о названии гуцулов


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2019 «QuadroSystems» LLC